Паліндром, або Перевертень (грецьк. palindromeo — той, що повертається) — віртуозна віршова форма, в якій певне слово або віршовий рядок можна читати зліва направо і навпаки за умови збереження змісту. П. відомі світовій літературі з давніх-давен. Найбільшого поширення набули в Китаї. В Україні до П., що визначав інтелектуальні можливості версифікаційної практики та непересічний смак автора, зверталися поети барокової доби. Іван Величковський називав П. “раком літеральним”.
Із рукописної книги І. Величковського «Зегар з полузегарком»:
Анна во дар бо ім’я мі обрадованна,
Анна дар і мні сін міра данна,
Анна мі мати ї та мі манна
Анна пита мя я мати панна /…./
У сучасній поезії розрізняють вірш-паліндром і вірш-паліндромон. Вірш-паліндром складається з рядків-паліндромів. Вірш-паліндромон — це єдиний від початку до кінця паліндром.
В українській літературі досить вдало використовував П.
М. Мірошніченко у збірці «Око»:
Ідоломинущі ви,
де
аура гілок
у живлі назви лотоса,
човен,
говір із уст сузір
і
вогнево
час
(ото лив за Ніл);
........
ви ж
у колі гару —
аеди_віщуни молодІ.
П. знаходимо у творчості А. Мойсієнка (зб.«Віче мечів») «Сонет»:
А коло тіні — толока.
У тон шипшин бубниш пишноту…
А крок осох осокорка,
А тонко римами рок нота
Меча гукала кугачем.
Арену — римами рун-ера.
Е, четвертими.» Рев тече…
А рев — де нурт! Я тру не двері…
Шедевру мур у мур ведеш.
Він: “О, тре маки камертонів!”
Жде то кого богокотедж?
Він — ока зим… а ми законів.
На крах — аркан, на крах — аркан.
… Мак ніжно сам, а сон — жінкам.
Жанр паліндрому, який в українській літературі започаткував Іван Величковський, 1977 року в дитячій збірці «Чарівний глобус» відродив Володимир Лучук. Його вірш «Епос і нині сопе» зі збірки «Паліндромони» є найдовшим в українській мові паліндромоном на 3333 знака.
Нині в Україні понад 20 поетів мають у доробку раки літеральні.
Наприклад, Олег Будзей «Ні, не Ленін!»:
Є і село — праці цар: поле сіє.
Є і рамена: вйо, Йване, Маріє!
Щоденно село голе, сонне. Дощ…
Що в хаті? Бузок у козубі та хвощ.
Ані сала, сіна,
Ані лат. Суть лукава культу Сталіна:
Ні, не ленінець це. Ні, не Ленін.
Так собі бос — кат.
Ідолові сили, ви — лисі Володі.
Молот, серп — престолом?
Серп — у прес!
Молот — толом!
Існує навіть «Об'єднання голінних ентузіастів рака літерального (ГЕРАКЛІТ)», що й свідчить про те, що з банальної спокуси здивувати загал і колег, паліндром доріс до серйозного явища сучасної поезії.
