Чому ти плачеш?
Чому страждаєш?
Розкажи,відкрийся ти мені..
Тільки без брехні.
Прошу,благаю
Я стерплю,присплю.
Все,що відчуваєш
Все,що забажаєш
Серце своє ти не заховаєш!
Келих вина знову випиваєш,
Та й вважаєш,що забуваєш..
Що шукаєш?
Що виглядаєш?
Мені цікаво знати все,
Будь моєю,
Будь зорею.
Залишся поруч,
Подивись ліворуч,
Руйнуєш голіру́ч,
Все,що ми створили,
Вже утратили.
Ціну свою сплатили,
Кохання ми згнітили..
Ти потрібна!Ти моя..
Чому ти йдеш?
Чому кричиш?
А в відповідь змовчиш..
Моє серце розбите,
Відбите,перебите,
І все убите.
Кохаю,не забуваю,
та чекаю..
Згадаю,твій найкращий дотик,
Твій квітковий запах,
Ніжний подих.
Жартів цих безглуздих,
Очей твоїх оксамито зелени́х,
Немає тут.
І шукаю між перехожих
Лиш тебе.
Де ти?Кохання моє?Де ти?!
Дурію,глузд втрачаю
Та себе вбиваю.
Вулиці не ті,людина не та,
Усе не те!
Сторінку перегортаю,
і пам‘ятаю,
совість загризаю..
Кохання,моє кохання..
Де ти ходиш?
Де ти пропадаєш?
Мене покидаєш,
А я погибаю,
Тебе жадаю,
Заридаю.
Я не живу,я виживаю!
та й без тебе хвилин не проживаю..
ID:
800603
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 25.07.2018 01:41:24
© дата внесення змiн: 25.07.2018 01:41:24
автор: Квітка Оан
Вкажіть причину вашої скарги
|
