Я зажала в ладони боль…
Искусала до крови губы…
Никому ее не понять,
Она только моею будет…
Слез не видно, рыдает душа…
И кричит от бессилия сердце…
Помогите, прошу небеса,
Сделать боль, хоть немного легче…
.................................................
Дивлюсь на фото, лише котиться сльоза....
Невже тепер залишилась одна???
Де взяти сили, бути мужньою в житті?
Летіти далі, на одному вже крилі...
Без тебе ранок і без тебе, темна нічь...
Рахую дні, що були разом, дивна річь...
Та пам”ятаю про хороше лиш в житті,
Як повернути наші роки молоді?
Питань багато, але відповідь одна,
Життя триває, мушу далі йти сама...
Віддати дітям, до останку всю себе...
Із вірою, що біль колись мине...
....................................................
Друзьями быть не так уж сложно,
Всего лишь надо понимать...
Не только в радость, но и в горе,
Плечо друг другу подставлять!!!
