Безлика і безсонна ніч
Тягуча в липкості думками
Видніється дорога в ній
Корінням вросшими хрестами.
Вони рясніють з датами
на них і ночі, і світанку,
Напрочуд,світ хотіли
з ніг на голуву змістить,
Та тільки сивина у спадок.
Та хоч би де, метнулася зоря ?...
Це небо,наче поле битви
Чорніє хмарами привад
То сонно забіліє у овиді.
Пуста сьогодні ніч,пуста,
Переплилась печаллю і безсиллям
Згорнувся і чумацький шлях,
Зависло полотно думками.
Годинник вічності жених,
І стрілка наречена і рабиня часу
В мажорі рухають цю тлінь
І цокають у скрите тім"я.
Ще колесом у оберті земля
І пам"ять ще гортає "надвечір"я" книгу
Залишеться ця ніч,як сирота,
Не відбіливши і думки,
І вижухлу вже черствість.