Весняний вечір
Земля гуде. Вечір у тихому гаю. Та вже не тихому, а в дзвінкому, весняному, зеленому, молодому, повному хрущів. Жага польоту вилилась у спраглому присмерковому леті. Квіти і листя шарудять. Місяць потихеньку заграє з вітами, пускаючи через них гаптовані тіні. А вони повзуть і повзуть. Обтягують все довкола темно-прозорою павутинкою. В ній чіпляються, гойдаючись, хрущі, які чекають свого першого вильоту. Падають білі пелюстки. Починається квітковий сніг місячної ночі. Рої комах. Шерех крил хруща. Зламана гілка, голос солов’я, гавкіт собак і безмежний аромат, що п’янить і чарує. Аромат весни.
