Ключа тобі від щастя подарую,
відкрий ним двері в зраненій душі.
Зневіру і негоду прожену я,
в минулім їх назавжди залиши.
Відкрий до серця широко віконце,
впусти надію, віру і любов.
Хай смуток в’яне під яскравим сонцем
і повнить осінь щастям тіло й кров.
Душі дай спити свіжого повітря!
Повісь на вході з весен оберіг,
а гіркоту образ пусти за вітром
і викинь жаль за пам’яті поріг.
Неси в майбутнє лиш прекрасні миті,
усмішку щиру й дотик чулих рук.
Нема нічого ліпшого на світі
мелодії кохання – серця стук!
Тобі чарівний ключик подарую,
його в кишеньці пам’яті тримай.
Зніми з душі тягар замків – прошу я,
полинь уявою за світлий неба край!
24.09.2018
* Спроба перекладу чи за мотивами твору Лусинди Хоффман „Ключи от счастья“.
Ключи от счастья
Лусинда Хоффман
Я ключик подарю тебе от счастья,
Открой им дверь израненной души.
Ты прогони унынье и ненастье,
Им «входа нет» табличку напиши.
Ты распахни души своей окошко,
Впуская луч надежды и любви.
И грусти вкус останется немножко,
А боль потери в клочья разорви.
Проветри душу светлым очищеньем,
Омыв слезою каждый уголок.
Обиды горечь замети прощеньем,
И выкинь сор за памятный порог.
Перелистай альбом воспоминаний,
Лишь добрые моменты сохрани.
Зайди в мирок несбывшихся желаний,
И право сбыться с легкостью верни.
Ты сохрани прекрасные мгновенья,
Тепло улыбок, нежность рук родных.
И воскреси минуты вдохновенья,
Увидев чудо в мелочах простых.
Наполни радостью сосуд душевный,
Микстурой веры раны промокни,
Приняв на грудь любви бальзам целебный,
Ключом замок душевный отомкни.
Я ключик подарю тебе волшебный,
Его в кармашке памяти храни.
Сними с души замок благословенный
И дверцу в счастье смело распахни!
🔑
