Запам'ятайте мене такою :
Веселою та простою.
Не зважайте, що часом сльози ллються,
Адже так з кожним часом стається.
Не зважайте тепер на постійну тугу,
Просто, зрозумійте, забагато болю.
Я ж теж людина, пригадайте,
І тому також маю право ридати.
Згадайте, що кожен людина
І в кожного може бути чорна смуга!
А тепер добре подумайте,
Чому хтось егоїстом стає?
Я не жилетка і не пес!
Вас може попутав біс?
Я - особистість, людина, душа,
У мене також є почуття!
Чому ніхто не питає
Як у мене справи?
Не при вітання чи з ввічливості,
А справді щиро з цікавості.
Будьмо перед собою чесними...
Всім все одно де і як ми.
Живе егоїст у кожному з нас,
А живиться байдужістю інших (без образ).
