Маленький їжачок Спуня ніколи не куштував торта. Він навіть снився йому в снах.
Мама й тато малого ніколи не купували солодкого, бо вважали, що від цього псуються зуби.
Ось одного разу до них прийшли гості – тітка й дядько Зайці. Знаючи про заборону на солодке в домі приятелів, вони принесли пакет сушених грибів. А ще книгу. Коричневу таку, називалася вона «Біблія».
Вухані помітили зацікавлення Спуні книгою, і Зайчиха спитала : «Сподобалася книга?» «Дуже!» - захоплено відповів той. «Тут такі малюнки!». «Хочеш, ми тобі її подаруємо?» - сказав Заєць. «А можна?» - з радістю вимовив їжачок. «Звісно!» - посміхнулися Вухані.
Ввечері перед сном мама прочитала Спуні уривок з книги. Малий дізнався, що на небі є Бог, він усе може і допомагає тим, хто вірить в Нього. А ще мама сказала,що Йому потрібно молитися і Він почує.
Коли їжачиха пішла, Спуня став навколішки,і попросив:
«Боже, Ти допомагаєш усім, хто звертається до Тебе! Я ніколи не куштував тортика! Будь ласка, пошли мені шматочок з ягідним чаєм!» .
На ранок тато кудись пішов, а коли повернувся, у нього в руках був пакунок. Малий не міг відірвати зацікавленого погляду від нього і врешті, коли накрили на стіл, відкрив його. У коробочці був торт з написом : «З днем народження!». «Сьогодні у тебе день народження! - сказала мама, - Ми з татом вітаємо тебе!».
І налила в чашку радісному малючку запашного ягідного чаю.
