https://www.youtube.com/watch?v=YHEZAzntgK8
Зимовий вечір, хуртовина за вікном,
в каміні вогники танцюють своє танго.
Для нас лиш двох сьогодні грає саксофон,
казкова ніч в оселю проситься до ранку.
Ворушимо ілюзії зі спогадів і мрій,
багатомірність наче в голограмі.
Безцінні миті... грай, маестро, грай
"Осінній смуток" геніального Леграна.
Літай, кружляй, неси свою любов,
той "смуток" провокує на прозріння...
Подяка до небес за те, що знов і знов
в нас відкликається кохання, як спасіння.
Впізнай мене в наступному житті,
хай нотний стан підкаже нам паролі.
Вже грає саксофон романтику дощів,
ми ж замовляємо мелодію любові.
Таня СВІТЛА
12.2018 р.
Так, так! Я, коли писала слухала, так і народилися рядки, тому і у вірші Легран. В ФБ до вірша такий кліп (чи навпаки - до кліпу скромні рядки). Дякую Вам!
... громко музыка звучала, барабаны били в стену! Саксофон срывал одежды с самых чопорных красавиц, мистер Вечер с дамой нежной превратился в мистер Танец!