ПРОЩАННЯ ДУХМЯНОГО ЛІТА... (ОРИГІНАЛ)
Прощання духмяного літа…
З осіннім відлунням сльози…
Гойдались дощинки на квітах…
Вітри їх плекали крильми.
Прощання тепла чарівного…
В душі блискавиці розмай!
І тільки сльозою німою…
Прошу в літа... «ще почекай!»
ПРОЩАНЬЕ ДУШИСТОГО ЛЕТА...(ПЕРЕКЛАД)
Прощанье душистого лета...
С осенним ненастьем слезы...
Дрожали дождинки край цвета...
Не слышен напев стрекозы.
Прощанье тепла... Красотою...
В душе молний сизых печаль!
И только слезою немою...
Скажу, что мне лета так жаль!
м. Львів Наталія Калиновська.