Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Едельвейс137: САМОТНІЙ ПТАХ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тера Нова, 06.02.2019 - 13:58
Хто ти в цьому світі, й для чого ти існував. Якось зробив свій вибір і його дотримувався. Сьогодні вже й не памятаєш, а для чого чай без цукру. Не було ніякого стороннього впливу на твій вибір, і цей вибір впав на "чай без цукру" чи це був спосіб змінити свій стан здоровя, бо хтось сказав, що цукор - зло.Життя перетворилося на сміхотворну гру твоєї уяви, бо постійно приганняє тобі в памяті "привидів" з минулого. Вони були такими, якими були, але цього було достатньо, щоб сьогодні ти згадував і вирішував чи доцільні були тоді діалоги. В памяті далеке минуле, що було на початку... і можливо все почалося тоді. Саме закладенні основи першого виховання вихопило тебе з колії "нормального шляху". А життя чаю без цукру шукало для себе вихід, і ти завжди знаходив те, що замінить тобі нестачу глюкози. І тоді не було розуміння, що було шкідливіше - солодке чи гірке. Все було чудово, барвисто - все це було. Тільки це вже марення, які щовечора слухає старий пошарпаний кіт, для якого всі ці слова гукання завірюхи. Самотній, старий... а вона була молода, але це було колись. Мені сподобалося те, що ви написали. Щось мої думки саме до цього понесло=) Едельвейс137 відповів на коментар Тера Нова, 06.02.2019 - 14:39
Шановна ПАНІ! Я в захваті! і обов"язково поділюся з автором книги ОЛЕКСАНДРОМ СКРЯБІНИМ. Щиро вам дякую за цей, безперечно, всепроникаючий свіжий повів весняного вітерцю, що додає наснаги піднесеному настрою і новому почуттю натхнення!
|
|
|