Мій друже незбагненний, дорогий,
Я вірю, ми зустрінемося з Вами
Під зоряні литаври і тамтами,
Бо сталася поезія між нами
Любов’ю, що не знищать вороги.
Любов’ю до фороського тепла,
Безмежжя, поцілованого сонцем…
І серце нам підкаже, що не сон це,
А втілений у світі Божий план…
У світі кипарисів і троянд,
Де горе не римується з горою,
Де затишно ліричному герою…
Без сорому втішатиме нас грою
Не арфа – а оголений рояль…
...сцилла розквітла... (фото Домініка)
