Слова, що у серці зерном проростають -
Що посіяли - те й пожнем.
Буває, метелики світла шукають,
А їх обпікає вогнем...
Я йду за Тобою, наче спраглий по воду,
Ти несеш мене,як течія.
Якби муза була чоловічого роду -
Вона мала б Твоє ім'я...
Я в Твоєму мовчанні черпаю натхнення,
Я створила Тебе сама.
І залежною стала ще в мить рівнодення.
Доленосна була весна...
Я досі не знаю,чи це кохання,
Та без Тебе тепер - ніяк...
Коли сумно, згадаю слова останні:
"Дівчинка мила моя..."
Я вдячна Тобі за можливість відчути
Цю поразку, коли нічия...
Якби я обирала чиєю бути -
Я напевно була б Твоя...
Гарна задумка... 
