Пам'ять врізається тінню в набкрялі вени.
Кров'ю по струнах ріже усе живе
Будинки чужі... Сірі в дахах антени
Дзвін у вухах барабанні перетинки рве.
Запах волосся, вулиць, приправи у макаронах,
Погляд глибокий в якому ховався світ.
Божевілля і віра у перетнутих кордонах,
Мотузки і колючий обірваний дріт.
Пам'ять зрадлива і надто підступна сука.
Серед земель і морів , серед усіх доріг
Приходить, регоче, без дозволу і без стуку
В оголену шкіру щосили вганяє батіг.
А я щоночі, щоранку згадую - щастя можливе.
Щастя, воно, буває і у простих речах
В улюбленій справі, у людях, які важливі
І в тих, хто назавжди в пам'яті і в серцях.
