ПЕРЕКЛАД ВІРША ЛАРИСИ РУБАЛЬСЬКОЇ
Раз наснився ніжний чоловік,
Невисокий, очі добрі й милі,
І за ніч він так до мене звик,
Що й прокинутись було несила.
Він всю ніч мене не відпускав,
Обіймав – по шкірі аж мурашки,
Ну ніхто мене так не ласкав –
Ні до мужика, ні після також.
Ну такий був лагідний мужик,
З ним мені всю ніч так добре бУло,
Тільки ж несподівано він зник,
А ім’я спитати я забула.
Я йому шептала: - Ти іди…
А сама боялась, що заплачу.
Лиш на грудях – ніжності сліди:
Поцілунки вуст його гарячих…
Сон це був, ну тільки і всього,
Та відтоді в нім душі не чую…
Раптом ви зустрінете його,
Передайте: я за ним сумую…
Оригінал твору Л.Рубальської
Лариса Рубальская.
Мне приснился ласковый мужик — Невысокий, а глаза, как блюдца. И за ночь он так ко мне привык, Что я утром не могла проснуться. Он всю ночь меня не отпускал. Обнимал до пупрышек на коже. Ну никто меня так не ласкал Ни до мужика, ни после тоже. Такой был ласковый мужик, Мне с ним всю ночь так сладко было. Исчез он так же, как возник, И, как зовут, спросить забыла. Я ему шептала: — Уходи, А сама боялась, что заплачу. И остался на моей груди Отпечаток губ его горячих. Это сон был, только и всего, Но с тех пор я в нём души не чаю. Вдруг во сне вы встретите его, Передайте — я о нём скучаю
Жаль бідну жіночку, що не зуміла його приватизувати... 
Отакі- от славні мужики уві сні приходять, уві сні. То жіноча мрія ожива, а любов вливається в слова. - Та будемо оптимістами. 
