Потрібно хоч щось сказати,
Сьогодні, незважаючи ні на що.
Якого числа, серед липня ця сіра п’ятниця,
Я подумав, допустимо, а якщо,
Все те ж саме з античної давності,
Чи ще гірше з Лаодікії,
Гарячі скупавши обійми
В холодній твоїй непричетності,
Безнадійно зачовгають п’ятниці,
Теплим відчаєм із молоком,
І незчуєшся, як надвечір’ями,
Чи навмисно, безсоння цикадами,
Коли розумієш, що п’ятниця
Розливається зорями бляклими
Та схололе повітря собаками,
Незважаючи ні на що,
Повернутись назад до гарячості,
Підігрівши своє призвичаєне,
А чи краще зійти до холодності
До безодні, з тобою прощаючись,
За умови, коли, звичайно
Є можливість, теоретично,
Розпалившись назад повертатися
І в холодні обійми не здавшись,
Полюбити свою приреченість
Та писати тобі присвячення
Залишаючись вірною датою
З вихідних до останньої п’ятниці.
07.07.2019
