Цілитель душ і тіл – за віру
Позбувся, юний, голови.
Був в клітці навіть милий звіру,
Лизали руки й молитви
На божій мові чули ліру,
Вклонялись Лікарю до ніг.
Кати були страшніші звірів,
Їм дошкуляв найбільший гріх.
Святий дививсь тортурам в очі,
Мечі розплавились, мов віск.
І вибрав він хороми Отчі,
Для світу бачив в цьому зиск.
Олива бачила тортури,
Дозрів на ній святого плід.
Упали ниць могутні мури,
Дає святий нам сіль і хліб.
Цілитель душ і тіл – за віру
Дає спасіння нам з небес.
Своїм життям він склав офіру,
Й в стражденних душах сам воскрес.
Сильний твір, Людочко! Молодчинка! Радію твоєму поверненню..
Дає святий нам сіль і хліб.
Цілитель душ і тіл – за віру
Дає спасіння нам з небес.
Своїм життям він склав офіру,
Й в стражденних душах сам воскрес.
нехай молиться Він за всіх нас немічних.
