Дощі, дощі, то йдуть, то ллють,
Зима весною стала нині,
Мені ж, як більшій половині,
Хотілось шубу одягнуть.
Сіріють будні за вікном,
Природа нами стала сита,
То сніг зірветься серед літа…
Чиїм це писано пером?
І все б нехай, та ж Новий рік,
А настрій хоч ліпи із глини…
Одна лиш втіха – мандарини,
Моїй душі і серцю лік.