О, Боже, спаси нас від помсти і зрад,
Від крику і злості, від слів невпопад,
Сарказму, образи, німого мовчання,
Від страху, що бачу когось я востаннє,
Від пострілу в спину, від заздрощів, гніву,
Від розмежування на праве і ліве,
Від зон, де стираються всі кольори
(Там сірі і весни, і душі, й двори.
Там в вирвах обпалених – шабаш рогатих
На людських кістках, у розтрощених хатах).
Від лестощів лживих, брехливих пророків
(Вони випивають всі мізки і соки),
Від «вати», що живляться смертю, як черви,
І від загребущих сусідських маневрів.
Безглуздих, смертельних, скривавлених ран,
Мій Бог, вбережи Україну й землян.
