Осінній сад шепоче жовтим листям,
що осипається, готує листопад,
повісить з крапельок намисто:
на павутинки у прозорий ряд.
Іще туман бував прозорий,
але розтане в сонячному дні,
та ночі й вечори холодні,
зникає далина в імлі.
Сад квітне під осіннім сонцем,
здалеку стиха шелестить,
прикрасився у кольорові шати,
лиш де-де зелень ще глядить.
Пишно вбрана осінь світ міняє,
вбрання міняє з нею сад,
осінній смуток утікає
і де-не-де почався листопад.
12.10.2019-20.10.2019.
Світлина автора.
