Блискучий в пекельному сяйві метелик
тендітно вальсує над бором трави.
Мозаїка в крилах. Бездумний відлюдник
завис у тенетах. Ще мить – й не живий.
І риб, що жадають повітря, чимало.
А може їх вабить розмита зоря?..
Та все ж не досяжні лускатим сигнали,
що ангели поруч пильнують моря.
Ні штиль перед штормом ніяк не жахає,
ні війни тронів не зворушують стан.
Тоді лише тіло навік завмирає,
як битву спиняє червоний титан.
Богиня моментів і ода реакцій
вражає зі спи́ни статичним мечем.
Руйнує фортеці й чекає овацій
від залу, обнятого параліче́м.
Твій спокій порушить,
твій ритм спотворить
і час заморозить. Вона.
Лише одна така:
непередбачувана,
неконтрольована
неочікуваність.
