Дзеркалами в очі-
Неба синь.
Грудню наш праотчий,
Ти - без сил.
Де твої намети?
Де сніги?
Спогадів не стерти
Нам нічим.
Ті морозні ранки-
В юність шлях.
І сніги безмежні-
Сміх в очах.
Радість без причини -
І не раз.
Й пісня в небо лине,
Гонить час.
Місяцю у небі
Чути спів.
Лиш хилились верби
Від вітрів.
А сьогодні, грудню, ти-
Креатив.
І морозну кузню ти
Зачинив.
Новий рік без віхоли
Настає.
Сумувати ніколи...
Сенс скізь є...
