У темному, присніженому трохи, кутку двору, далекому,
Там, за смітєвими чорними баками.
Лежали чиїсь сподівння, та когось сокровенні бажання і обріі,
Сплівшись мертвими лапками - гіляками...
Там був чиїсь самокат і лялька у платячку,
Телескоп там лежав, малого рудого мрійника.
Також були там бутси майбутнього, великого форварда
ФК "Барселони"- м'яча чародійника...
Поміж тими, зеленими лапами, що лягли на асфальт знекровленні
Були тисячі побажань та мрій, в Серцях прихованих,
Наших Мрій -
від малого до вже сивочолого...
Ще вчора, Ми бажали всі чогось Дивного, чогось Світлого, невідомого,
Ми кидали попіл бажань своїх -
у бокали вина ігристого...
Ми просили у ніч цю святкову чогось нового, необхідного нам, чистого!
Завтра, вже жбурляєм під ноги в болото, ялиночки,
Смітники забиваємо соснами...
Ми зраджуєм своїм мріям вчорашнім і помислам...
Вмить стаєм з малюків дорослими...
Атмосфера святкова, чарівна! Казкова ідилія,
Що були вчора ще, над столами, людьми і бокалами...
Щезне все... Пропаде ...
І ялинка, Наших мрій та стремлінь концентрація,
Згине в темному дворі, за смітєвими чорними баками ...
Січень 2020