То літо, то осінь, збираю життя по шматочках.
Весною вже квітла, ще літо - зелена трава.
Осіння розлука гуляє в кленовім віночку,
мелодій багряних зіграє пора дощова.
І так по краплині, напише ще пісню для мене.
Яку прокурличать у сонячний край журавлі.
Розквітне черешня, а листя зелене, зелене...
Збираю достигле колосся по чорній ріллі.
Шматочком калини прикрашу світанки з тобою.
У неба позичу, очей найдорожчих блакить.
Ще зірки шматочок, що стала для нас золотою,
як падала з неба й згорала на попіл за мить.
Вже осінь багряна гуляє в кленовім віночку.
Мелодій осінніх зіграє пора дощова.
То чорне, то біле, збираю життя по шматочках...
Весна вже одквітла, вже осінь, пожовкла трава.
автор Лариса Мандзюк.
