Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Порада - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Максим Тарасівський, 12.01.2020 - 05:53
Відповідальність лягає на обох, і на того, хто дав пораду, і на того, хто позичив чужий розум, дослухався поради, тим більш, непроханої. А крім відповідальності, обох - і порадника, і пораджуваного - очікують несподіванки в сенсі невідповідності очікувань і наслідків, уявлень про дійсність і дійсності. Справді, не дарма стільки іронічних жартів про поради, від країни (по)рад до неможливості займатися сексом посеред майдану саме через непрохані поради. Про важливе, про наболіле написали! - і, звісно ж, у сенсі того, як марнує людина шанси та можливості, власне, своє життя, як гіркотно озирається потому на шлях, що тягнеться від її власних ніг аж за той небокрай, звідки вона колись крокувала в майбутнє, сповнена надії, мрій, щасливих передбачені і очікувань, аже поки не дісталася туди, де нині стоїть, спустошена, збайдужіла, розчарована, збентежена. А другого шансу немає, тому що час - вичерпано, а час і є шансом, тобто, був шансом, але його вже немає, тому що життя добігає кінця, воно вже "на схилі", і цей схил - не пагорба, а літ, не той, про який писав Кабанов:Кто возразит, что счастья в мире нет и остановит женщину на склоне? Хотел бы написать: на склоне лет, но, это холм, но это — снег и свет, и это Бог ворочается в лоне. Помітив "на схілі" (на схилі) та "повз ту, яка зробили б" (зробила б). Ще мені здалося забагато "бути" тоді, коли легко вжити синонім або взагалі опустити дієслово ("Фотографія дівчини була – на цілу сторінку, а сама дівчина була – як лялечка... На голові був віночок... Образ був чарівний"). Прекрасний стиль, коли читаєш, чути голос автора, а в ньому - емоції та інтонації, через що не можна читати якось поспіхом. Власне, мені здалося, що цей прозаїчний текст має розмір і ритм, через що й читається відповідно, як вірш, розмір якого вимагає певного темпу, а інакше не читається. Ви молодець, тому що історії та ідеї трапляються в інших також, але про довершеність форми взагалі не йдеться. З повагою, Максим Вікторія Т. відповів на коментар Максим Тарасівський, 12.01.2020 - 10:00
Дякую, я постараюсь виправити помилки й недолугості. Я зараз згадала, що щось подібне читала у Стефана Цвейга у творі «Нетерпіння серця». Герой твору виказує знаки уваги дівчині-інваліду, чисто по-людськи зворушений її трагедією, і цим викликає у ній пристрасну любов, змішану з відчайдушними надіями. Вона починає його з нетерпінням чекати, признається йому в коханні... Він до цього не готовий, розгублюється, сила її почуття його відлякує, врешті усе кінчається трагічно. Неготовність людини до того, що вона збудила в іншій, трапляється досить часто. Ще раз дякую за розлогий коментар.
|
|
|