Кафель на пічці, що пам'ятає лоскітки п'яток.
По́душка вишита... Їй вже давно шостий десяток.
Мова про вічне, свіжі новини, перегук зга́док -
все в тон найдовших в світі онучків теплих колядок.
Повна макітра, носики в ложках, сон на повіках.
Мамина бабця тихцем навшпиньках хрестить голівки.
Діда повчання басом у вуса, татові знимки....
Ми тут маленькі - вуйки і тітки - всі ми тут дітки.
Мороз за щоки, кулак в кишені, в нім - карамелька.
Стелить дорогу додому вечір снігом пухкеньким.
Бабина хата услід моргає низьким віконцем.
У цей святвечір кожен понесе у серцях сонце.
