Що вам пороблено, кра́пки з Чумацького Шляху?
млієте покотом, тільки-но сиплеться листя,
шкіра прозоріє — душі зсередини тиснуть,
вітром осіннім рвучко зриває вам дах, і
раптом звиваєтесь зраненим звіром чи птахом,
тихі, скалічені горнетесь до поду́шок.
нам з Андромеди чути пісні ваших душ. ми
наспіви ваші гойдаємо на руках.
що ж вам пороблено, фріки космічної раси?
тільки світ в жовте — і вам пересушує горло,
знайте, в осінній печалі ви всі безнадійно хворі,
вірте, у слабкості вашій
ви всі
невимовно
прекрасні.
Запрошую на авторський сайт:Поезія українською.
І в Інстаграм.
