ДЕРЕВЯННАЯ КРАСОТА ИЗ ТАДЖИКИСТАНА
Это бывшая Республика Советского Союза, находится в Средней Азии. Там есть уникальное село Костакоз. То, что я там увидела, меня во-первых просто восхитило и поразило своей красотой, а во-вторых удивило, что об этом я узнала впервые. Это второе по количеству населения село в мире (там проживает по данным на 2015г. 70тыс. человек).
А еще оно славится уникальным народным промыслом — резьбой по дереву. Резьбой здесь украшают все — от домашней утвари до музыкальных инструментов, от частных домов до дворцов и музеев. Особая «Фишка» костакозских мастеров — это резные двери.
По многообразию и насыщенности изгибов, количеству узоров и растительного орнамента на дверях или воротах, можно судить о статусе хозяина. Это одно из самых древних ремёсел Таджикистана, умение и традиции этого ремесла, можно даже сказать искусства, бережно хранятся мастерами и передаются из поколения в поколение, некоторым династиям насчитывается не одна сотня лет.
И если раньше этим занимались только мужчины, то сейчас многое изменилось, и если вы загляните в мастерские, то в большинстве из них вы увидите женщин. При этом женщины не только не уступают мужчинам в мастерстве, но и выполняют самую тонкую и изящную работу, хотя это только результат тонкий и изящный, а процесс довольно трудоёмкий. Мужчины при этом без работы не остались, они подготавливают древесину и монтируют готовые элементы.
Ну дальше любуемся.
Мастерицы за работой:
А это самая юная мастерица, ей всего 12 лет, несмотря на это она полноправный член бригады, и её работы будут украшать чей-то дом или чайхону.
Вот именно это строение меня восхитило. Это не ханский дворец, а всего лишь туйхона (место для проведения праздников на Востоке) в селе Арбоб.
Это ворота туйхоны.
Галерея второго этажа.
Резные колонны галереи, где нет ни одной одинаковой.
Это внутреннее убранство.
Ну и ещё немного красоты.
Дневник Нина Зобкова
Перевела на украинский язык 8.02.20 9.36
ДЕРЕВ'ЯНА КРАСА З ТАДЖИКИСТАНУ
Це колишня Республіка Радянського Союзу, знаходиться в Середній Азії. Там є унікальне село Костакоз. Те, що я там побачила, мене по-перше просто захопило і вразило своєю красою, а по-друге здивувало, що про це я дізналася вперше. Це друге за кількістю населення село в світі (там проживає за даними на 2015р. 70тис. осіб).
А ще він славиться унікальним народним промислом — різьбленням по дереву. Різьбленням тут прикрашають все — від домашнього приладдя до музичних інструментів, від приватних будинків до палаців і музеїв. Особлива «Фішка» костакозских майстрів — це різьблені двері.
По різноманіттю і насиченості вигинів, кількості візерунків і рослинного орнаменту на дверях чи воротах, можна судити про статус господаря. Це одне з найдавніших ремесел Таджикистану, вміння і традиції цього ремесла, можна навіть сказати мистецтва, дбайливо зберігаються майстрами і передаються з покоління в покоління, деяким династій налічується не одна сотня років.
І якщо раніше цим займалися тільки чоловіки, то зараз багато що змінилося, і якщо ви загляньте в майстерні, то в більшості з них ви побачите жінок. При цьому жінки не тільки не поступаються чоловікам у майстерності, але і виконують саму тонку, витончену роботу, хоча це тільки результат тонкий і витончений, а процес досить трудомісткий. Чоловіки при цьому без роботи не залишилися, вони підготовляють деревину і монтують елементи.
Ну далі милуємося.
Майстрині за роботою:
А це сама юна майстриня, їй 12 років, незважаючи на це вона повноправний член бригади, і її роботи будуть прикрашати чийсь будинок або чайхону.
Ось саме це будова мене захопило. Це не ханський палац, а лише туйхона (місце для проведення свят на Сході) в селі Арбоб.
Це ворота туйхоны.
Галерея другого поверху.
Різьблені колони галереї, де немає жодної однакової.
Це внутрішнє оздоблення.
Ну і ще трохи краси.
Щоденник Ніна Зобкова
Переклала на українську мову 8.02.20 9.36
Щиро дякую за підтримку!
