Полетіли клини…
Перший з них уколов просто в серце,
Із далеких країв
Повертались у рідне гніздо.
Перший подих весни,
Наче музика в тисячу терцій,
Задзвеніла без слів,
Що весною в душі лягло.
Небеса ожили…
По ночах засвітились стожари,
Зорі падали вниз,
Залишивши по собі сліди.
І летіли клини,
Наче в небі творилися хмари.
Мов загострений спис
Хтось у небо з досади всадив.
Витворяла весна,
Вишивала клинами узори.
І лунало «Курли»
Гріло серце і душу мені.
Хоч була тишина,
Проте слухали музику зорі.
Клини пісню несли
Така пісня лише навесні…
