Хто на що вчився, то й тим заробляє –
Було б логічним висновок зробить,
Та не всі ті, хто вчився, вдосталь має,
Щоб з гідністю життя своє прожить.
Я інколи замислююсь над фактом
Невідповідності реальності буття:
А що, коли навчавсь не тому раптом,
Щоб забезпечить дітям гідне майбуття?
Можливо, десь я в чомусь помилився,
Коли у долі стежку вибирав,
Не те робив, чи не туди дивився,
Чи щось не вивчив і про щось не знав.
Аналізую все: а чи я міг інакше?
Чи зміг би через все переступить,
Щоб у кар’єрі іти вище й дальше,
Аби лиш більше грошей заробить.
Звичайно, зміг би… А що, - я ж не гірше
Від тих, хто так в житті весь час робив.
Але хотів я краще більше
І повторятися ніколи не любив.
В кінці кінців – сам маю те що маю,
Не більш й не менш, щоб вижити у світі.
От тільки до кінця іще не знаю,
Чи зрозуміють мене мої діти.
Комусь з дітей батьки дають квартири,
Комусь – круту машину чи посаду,
А в мене у карманах – одні діри
І на додачу ще й шматок городу й саду.
Я вже віддав їм те, що міг віддати –
Життя своє, освіту і любов,
На більше не вдалося назбирати,
Не вистачає ще для щастя двох підков.
Але всіх грошей вседно не заробиш
Й багатства світу щастя не дадуть.
Весь час навчаєшся і нове щось знаходиш
І з часом пізнаєш найголовнішу суть.
В житті нічого даром не дається
Й за все чимось доводиться платити.
Важливо те, чому кожен навчається,
Й не менш важливо те, з чим зможе жити.
Тільки в нашій країні дебіл (сам підтвердив) може бути міністром, повний профан в економіці - керувати країною... А мудрість проста - кожен повинен чесно, професійно і якісно виконувати свою роботу!
