Ця мить плететься обережно,
Неначе завжди так плелась,
Так тихо, м'яко та безмежно,
Неначе з вічністю злилась.
Вона така палка, така тоненька
Ширяє поміж поколінь,
Така рівненька і така миленька,
Шукає свою височінь.
Вона є вільною в усіх процесах
І майже всюди,
Суперечністю в цінних інтересах,
Хвилює груди.
Вона мінлива, мов ніжні порухи кохання.
Вона летить кудись, як хоче, і сюди, й туди.
Не чується від неї незримого зітхання.
Вона лишає тільки нерозвідані сліди.
Вона мандрує тільки тут лиш зараз
Без всяких відгуків, без всяких меж
І пишеться так вдало, ніби нарис,
На віддалі всіх розливів, пожеж.
26.07.2017
