Яке чергове і страшне закляття
Наклали невідомі чаклуни
На світ, що прагне єдності й завзяття,
Щоб справдилися кращі мрії й сни?
Світ став для Вас занадто метушливим?
Губилися в потоках цифр і букв?
Хотілось усамітнитись й відчути
Холодність розуму й помірний серця стук...
Нажаханими легше керувати,
Роз'єднаними в купки за дверьми...
Що далі буде і чого чекати
Не повідомили ті лицарі пітьми...
Проте одного не прорахували,
Не думали, що дасться це взнаки:
Коли закляття нове накладали
Від старих чар отямилися ми.
Бо мали часу трохи на перегляд
І цінностей, і сенсів, і потреб,
Й задовільнивши страхи голоднечі,
Ми усвідомили: не це пріоритет.
Що є важливим - прагнення душею
Підтримать тих, кого кохаєм над усе,
І всі молитви, дії й сподівання
Направлені стрілою лиш на це!
Так є людський наш світ недосконалий,
Та маєм порятунок від всіх бід:
Кохання диво зніме всі закляття,
Якщо відкриємо серця йому як слід...
Змістовно!
