"Якби я вміла малювать"...
Співала ти колись, моя матуся...
Якби ж я знала, як навчитись тугу від розлуки вгамувать?..
І до світлини, мов до тебе, доторкнуся...
"Якби я вміла вишивать"...
Ти - вишивала своїм словом, лагідно, незвучно...
Якби ж тоді змогла тобі я вдячність віддавать?!.
Вклонилася б тобі і підспівала б із тобой, співзвучно...
"Якби я вміла так кохать"...
Як ти кохала віддано, моя рідненька,
Твою науку материнську цінувать,
Ще досі вчуся, моя люба ненько ...
Якби ж я вміла, мамо,малювать!...
Намалювала б я твої сумні і карі очі...
І десь на небі зірочки блищать
Ти звідти дивишся на мене, знаю точно...
Якби ж я вміла, мамо, вишивать!..
Дорогу вишила б тобі, найкращу, як для себе...
І все життя, тебе я буду пам'ятать
І дякувати Богові за тебе...
Якби ж я вміла, мамо, так, як ти, кохать!...
Ти вчила цьому мене, кожної хвилини...
І піснею, твої слова в мені звучать
Наспівую цю пісню відтепер, щоднини...
Якщо б змогла я повернути час назад...
Я б на плече твоє припала, люба мамо..
Вже РІК ПОТОМУ... Замовкає словопад...
Співаю пісню я твою...так само...
"ЯКБИ Я ВМІЛА МАЛЮВАТЬ...
ЯКБИ Я ВМІЛА ВИШИВАТЬ...
ЯКБИ Я ВМІЛА ТАК КОХАТЬ"...
Якби я вміла... ЗАБУВАТЬ...
3.01.20.
#моистихи#моямуза#ВдохновениеиЯ#якбиявмілавишивать#рікпотому
