О ці блискучі краплини,
Які на сонці танцюють різними кольорами.
Чарівні, немов перлини,
Вони наповнюють чуттям незвичні панорами.
Вони ефектні і водночас непримітні.
Без них точно не було б життя.
Вони нейтральні і водночас ледь магнітні.
Без них не звучало би злиття.
Вони є там, де такі потрібні, –
Краплини, що малюють небокрай,
Роблять лиш те, на що вони здібні,
Не полишають цей таємний край.
Вони когось так трепетно та ніжно обіймають,
Когось занурюють у забуття
Чи серденько так тонко, м'яко, наскрізно займають.
Самі пливуть безоднею буття.
О, краплини – вони такі мінливі
То колихають щось на дні, то летять у височінь,
Такі коштовні і такі красиві,
То здіймаються, то линуть у незриму далечінь.
11.07.2017
