Ти знаєш: я тебе люблю.
Ця мить незрима лиш для нас.
Я дотик твій не погублю,
Не забуду навіть на час.
Але я не можу тебе так палко любити,
Не можу збагнути, чи я з тобою щаслива чи зовсім нещасна.
Я не можу часом сама себе зрозуміти
І через це моя хвиля у часі нерозсудлива та неясна.
Ти знаєш мою душу, я тебе кохаю
І буду кохати тебе єдину завжди.
Коли тебе немає, я сумно зітхаю.
Ти для мене – мов краплина чистої води.
Але я хочу бути насправді вільною.
Ти не можеш пізнати моїх відчуттів.
Я хочу бути не слабкою, а сильною,
Літати у вимірах нових відкриттів.
Невже для тебе усе це просто гра, вигадане минуле,
Хоча для мене – це і є справжнє життя.
Ні, я знаю, що пригод таких напружених уже не буде,
Не буде линути дзвінке серцебиття.
02.05.2018
