Коли ти між ноктюрном, гуном, гумном
приймаєш в дар останні два із трьох,
візьми ключі Малуші в темний льох
в надії, що під кільцями Сатурна
постане князь, чи хлопчик-напівбог.
Ціна натури множить лен на лоно,
як цінний лот на хлібний обмолот,
обмінює обман спашілим гоном
зв’язавши дротом зміряний город
п’ятою Марти.
А вже й тоді до рук і томик Пруста.
А що розмов за випитим вином, –
що від читань покликано на сон,
а сон на крилах розкриває устя
«Походження…» якого – полотно
відомого француза реаліста
Курбе.
Але і там за дзеркалом античним
не так вже й просто. Гірше в дзеркалах
не бачити відсвіт, що прагне вічно
хоча б на мить позбутися оков,
коли стоїш у позі контрапосто, -
яка вже тут з натурниці любов,
ачей, коли позуєш в образі ключниці
оголена. І давить на ключиці
замучене художником плече.