I. Поет з генієм-універсумом
Істина єсть голос-картина в с ь о г о буття.
Поет з генієм єсть концентратор-перетворювач енергоінформацій, розвинений до стану духовного бачення цього ц і л о г о буття.
Поет з генієм – духовний орган всеоб’ємного буття, що бачить минуле, сучасне і майбутнє і перетворює майбутнє духом. Це – центральний перетворювач. Він своїм духом божества зцілює часткове буття – людське; це єсть вищий шлях саморегулювання; нижчий шлях – розчавлювання народів.
Геній – не те, що почали розуміти, говорячи: він геній.
Геній – провід енергоінформації зверхрозв’язувальний, що самоорганізується на відношення носія, котрий підготовив відповідність з себе: з ним геній.
Поета-вождя веде геній, поет випробовує в духові шлях цілого буття.
В частині буття – наприклад, в невисказаній надсвідомості народів – для поета доказів нема.
Поет вловлює всі вібрації – «тільки-тільки появляються» – цілого, справжнього буття, більшого за людське, для чого слів нема, що виражається новою мовою богів у поезії, якби він закріпачував відомим невідповідним, то брехав би; він би обдурював, якби невідповідно передавав музику світу.
Поет веде за цим голосом справжнього буття, вказує без доведень; так водив кожен вождь. Хто зводив до доведень, той брехав. Філософія ХХ-го століття – брехня, минуща частковість. Все орієнтуватись повинно, як мислитель-поет з генієм-універсумом. Шлях народів без носія універсуму єсть блукання, повільне і мудре намацування майбутнього.
Поет має для всього місце. Він бачить зворотній бік, однобокість і брехню кожного життєвого становища.– Чому не розуміють, що сплав поезії, філософії, науки, релігії не вичерпує генія. – Поет – поза будь-яким становищем життя, поза відображуючим устроєм, поза принципово наперед заперечуваною системою філософії: в його духові – в с е.
Сьогодні – життєві становища, маски, засмічення, виливання низької повторювальної організації, хворі суспільства, духовний рак, криза.
Поет з генієм-універсумом – вождь духовної революції. Розпочинати революцію – тільки із світогляду. Далі. Депрограмації, зцілювання духом.
Поет тільки вказує; він не повинен загрузати і засмічуватись, щоб не перестати бути відповідним чистому Святому Духові і стати непридатним. І негідним в духові, задовго до звершення подій.
Ви не зможете нічого зробити, щоб не загинув носій, котрий зачепив надра народів.
Березень 1987 р.
II. Оживлення.
Викиньте все з голови.
Переродіться.
Ніхто не знає, що робити правильно і як говорити.
Неправильно говорити слова, що запускають стару програмацію нейронних мереж: пройдуть інерційні виливи психік. Це – щоденний буденний гіпоз-сон всіх: вони заражені низькими енергіями інерції і не володіють собою (ними керує).
Таке засмічення найбільш згубне: паралізує атмосферу перемін людей. Це гіпноз-сон, що зв’язує струми (волю), оригінальність мислення, високість поведінки.
Гіпноз інерційного впливу зв’язує і того, в кому з притоком іншої енергоінформації могла б виникнути висока організація і самостійне мислення.
Хто міг би вийти з потоку гіпнозу, далі – з потоку мислення, пізніше – народитися в духові, виростити зсередини себе відповідність високому духові і вчиняти інакше.
Вищі стани духу – поза требою слів, як любов.
Говорю незначне за необхідністю.
Духовно-психічні випромінювання людей різноманітні за високістю; вночі закладаються майбутні події, остаточна поведінка зчеплених людей.
Формується близьке майбутнє і дальнє.
Інформація надходить задовго до подій, читається також в інформаційному сні-бутті, далі – при переведенні до яви.
Ввести доступно носіям особливого духу; вони відають про масштаби.
Є пориви і наміри ритмів світу, є черезчасовий синхронізм подій і людей.
Є «рефлексологія мови» – нікому не відома: як діють слова на слухачів і на того, хто говорить.
Є «гігієна і рентген духу» – кожен явить, що в ньому, де його місце.
Коли понижуються в триванні на високому, чи в коханні, чи відкривають серце нижчому, чи тільки стають зрідненими йому думками – попадають в гіпноз до нижчого, воно заставляє їх говорити, змінювати поведінку.
Нічого не скажу людям – несвоєчасно.
Неправильно – одкривати знання духу невідповідним, погано думати і чинити: можна закласти наперед зчеплення обставин загибелі інших, власної загибелі, провали у ведінні.
Правильно – знати повернення в недосяжний дух з пониженого середовища.
Я сказав, що маю знання духу. Буде підйом світогляду інших.
Духовне знання що єсть що, хто єсть хто – виходить з духовного бачення.
В людей атрофувались структури «шостого чуття»: бачення-чуття в духові. Чим бачать майбутнє. Що у вищій досконалості єсть яснобачення, хід над «низькими муками матерії».
Неправильно вбивати людей – люди і етноси законні в поведінці своєї природи на своєму рівні організації, кажучи: духу нема; кажучи: дух веде.
Ви говорите: духу нема: ви невинних вбиваєте без наміру.
Кожної людини (без депрограмації, нового світогляду і духу) кожен крок зараз – до загибелі.
Кого ви готувались убити через свою недовершеність? І навіщо?
За що? – що невинні у відповідності поведінки?
Що слов’яни, англосакси, євреї не зійшли?
На якому ви рівні?
Політики, історики, філософи, вчені, літератори, – як ви їх всіх називаєте, – будуть грати людські ігри-сни; всі вони обмежені своїми вузькими завданнями, глухі до вищого.
Що ви говорите при мені?
Вони не народились ще в духові.
Ненароджені в духові політики, журналісти і вчені "своїми" думками, зчепленнями алгоритмів поведінки, словами, навіюванням без слів, «своєю» присутністю і низьким станом запускають енергосфери групових гіпнозів і масових гіпнозів.
Неправильне, недуховне виховання дітей – не вина, а дихання низького грунту і ритмів світу, що вами не знані.
Я скажу, хто буде з’являтися.
Інерційні виливи психік вірні своїй природі: вони не допускають перемін в людях.
Говорю вам, навіщо говорю.
Я випробовую все.
Переміни правильно розпочинати тільки із знань духу, з підйому світогляду.
Те, що розпочинається зразу без змін світогляду, – це злочин через незнання.
Знаю – що, коли, на якому рівні, кому, як говорити.
Смішні організації і процеси слов’янського, єврейського і інших етносів; і що всі вони пробують закласти загибель собою, рівнем.
Думати, що вийти із загального потоку мислення легко – нічого не знати; однобокістю калічили життя і художній синтез всі, і найбільш за всіх – так звані засоби масової інформації.
Вивихнуте все життя; вам вивихнуто голови, загашено серця і душі.
Якби кинув зараз декілька впізнаваних пускових слів, вони покотилися б по нарізаних у ваших мізках старих коліях – і ввімкнули б старе стереотипне сприйняття і низький гіпноз.
Ви рухалися б, розмовляли б, але це було б не нове.
Для довершених у духові неможливо не побачити: не новою була б сфера. Нетворчі вібрації, погана дія.
Так зробили люди, що самі підлягають депрограмації, народженню в духові і синтезі, строгому вдосконаленню. Вам не могли сказати – що єсть людина, мислеобрази, бачення духом, і хто в присутності кого як і чому себе поводить, говорить, почуває, мислить.
Все мовлене вам недуховним єсть минуле, шкода.
Поети дивляться на політиків і мовчать. Недовершеність в тих, котрі недостатньо вірні майбутньому й Богу.
Народи почують, за ким іти; носії універсумів мають місце для всього.
Кожного разу народжуються носії, котрі є совістю – великою памяттю буття, більшого за людське, – вони знають.
Ось в цьому все.
Виростити універсум, мати об’ємну, тривалу освіту і знання духу і дії, створювати духом – це неправильно було б описувати (все є завжди – по-іншому).
Вірно – прямо ставати вищим в резонансі (любові).
Не підходьте з уявленнями.
Хто вам говорить про це і про Леніна – не були самі носіями недосяжного духу.
Невловиме – родом із себе.
Одиницям ввіллється радість.
Не далі Леніна – неправильно говорити.
Не засмічуйте вищих каналів.
Якщо носії не очистять вам сердець собою, не ввімкнуть вищі відділи мізків, то підуть від вас; не забивайте вогонь геніїв,– підуть – якщо вони є носіями і скаже світло духу.
Правильно первісно жити серцем.
Потім розумом.
Первісне народжуєься у великому серці, що йде із людини за хмари.
Високим (Божим) духом виганяють низький (чортячий) з тріском.
Вірне майбутньому: N-духом впливати на хід речей;
творити майбутнє;
залишати слід повноти буття;
духом очищувати сфери відповідних інших від інерційних мислеобразів, паразитних нервових струмів нижчих організацій;
підтримувати творчі вібрації, вібрації осяянь, знати далі.
Вищим духом наводиться в нижчому порядок.
Я буду в тому місці в той час, де і коли потрібно для світла духу.
Світло духу знаходить носіїв вірних.
Партії вмикають полон масового гіпнозу – не духовний геній.
Негеніальність спокуси і «шарму» вмикає гіпноз – а носій генія складає рнзонансне подвижництво. Істина і любов ненасильницькі, не вимагають агітації.
Нічого ні в кого не витребую.
Єсть ступіні довершеності розумного підкорення своїй волі воль інших, – небезпечне придушення, до нього потрібні духовні знання.
Єсть низьке минуле, що впливає на майбутнє.
Духовне подвижництво – ненасильне.
Подвижництво і знання звільнення інших до вищих стосунків єсть світове явище.
З’ява досягнень досконалості, – всіх, від фізичних до духовних, – є свідченням про одне: в середовищі того місця клімату людина-концентратор прорвалася чистотою атомів до енергій генія, а від притоку вищих енергоінформацій відбулася реорганізація середовища, гармонізація.
Ви чуєте води; чують вас вищі, вас знайдуть.
Мудрість – не тільки знання того, що не слід робити, бо помилкове, і не те, що розуміють, як необхідність втриматися між небесно високим і зоологічним шарами життя.
Мудрість і здоров’я – коли людина живе зрідненим рівнем духу, знає небо і землю духовними знаннями і формальними, працює вся, видима і невидима, і чинить за голосом свого духовного генія, що веде її.
Ви говорите так: коли живе у відповідності з діяльністю вищої нервової системи.
Передавання духу чистотою рядів форми – звучання в лад з музикою всесвіту.
Єсть очищувальні записані тексти.
У всього свій ритм. Записаний слід має властивість настройки, що знімає захворювання хаосом; цей – також.
Для народів, що розкладаються, і для нестійких психік найкраще за все не тюрми; єсть люди, котрі підтримують вище у пошкоджених.
Єсть вони і єсть спочатковий опір сирого життя.
Ви зможете відрізнити – не маючи знань; як раніше – художники.
Є зцілювальна влада духу вищого, що забирає засмічення, не допускає руйнування енергосфери страхом.
Єсть духовна воля в найвищій повноті. Вона завжди рятувала.
Ніхто із умовної влади не встоїть поряд, щоб не переродився.
Психічну енергію комуністи – в полі минулого – направили на придушення братів і сестер. На виробку начальницьких баритонних голосів.
В ХIХ ст. вправлялися у виробці баритонних голосів провінційні поміщики.
Єсть невловиме для нижчого; можна стати вищим через вдосконалення себе.
Що ви є – якщо вам з ревом аплодують, знають те, що ви сказали?
Ви знаєте себе?
Що сказала хвора міська культура? Що сказало усе буття?
Культури світу не знають одна одну.
Культури світу освоюються цілком носіями універсумів.
Вони очищуються культурами для вищого духу: для творення ним ще вищих градацій: самі ж породи культур тимчасово створюються метереологією, кліматом, – людьми. Однобокі обдарованості, піднімаючись в духові, можуть зі шкодою для здоров’я – свого і інших – відсікати нижчі корені-зв’язки буття. Нездорова та культура, в якої нема коренів біля життєносного шару землі. Все буде – але розтлінним, однобоким.
Люди – сьогодні злива очей океану по тверді – єсть ланка духу і пам’яті-культур в геологічній, зоологічній, психо-духовній взаємоорганізації, взаємовизначенні, взаєморухові у висхідному освоєнні та вдосконаленні повноти буття усією різноманітністю концентраторів-перетворювачів-каналів енергоінформацій на всіх рівнях в єдності.
Найбільше існування єсть в духовній волі в «стані бога».
Ніяка цінність земна не додасть світла носієві генія; служіть тільки народові – і люди вб’ють, коли будете руйнувати їх, не знаючи найбільшого.
Знаю, хто дасть зруйнованим материнську вібрацію.
Стійкість тривання заповіту – в сяйві духу.
Література залишиться в ритмі атомів останньою фортецею старих воль і мізків пошкоджених людей.
Найважливіше, неспівставне – не в економіці, не в партіях, не в літературі, а в духові.
Я залишив понижений слід, щоб зачепились, щоб стали на нижню сходинку духу ті, в котрих знають руки і ноги.
Говорити поезією – не засмічується геній.
Поети без універсумів – слабкі: вони нерозумні в гіпнозах життя, їх ловлять– або вогонь, або воду.
Серпень 1987.
(див. далі)
III. Піднімання духом.
Кожен метод неостаточний і незакритий, – незакрита і незакінчена кожна система організації енергоінформацій: інтуїції і мислеобразів, а на вищих рівнях – пам’яті і яснобачення безпосередньої духовної культури, – незакриті і незакінчені системи значень і вся система символів світу – формальна культура.
З притоком вищої енергоінформації кожна організація, що підготувалась прийняти її, ускладнюється і збагачується: ускладнюються внутрішні структури і збагачується зв’язок із зовнішнім світом; відбувається реорганізація системи і піднімання на більш високий рівень.
В зрілому мозкові людини при різноманітнних станах її панують цілком певні діапазони електромагнітних коливань.
Освоєні більшістю і частково вивчені стани людини:
Ритми мозку Діапазон, Гц
(хвилі людини): (стан людини):
Дельта 0,5 – 3,5, сон
Тета 4 – 7, тривога
Альфа 8 – 13, спокій
Бета 14 –35, розумова робота
Гама 33 –55, емоційне збудження
Маловивчені і малоосвоєні стани людини:
Ро вище мислення
Сігма творчість
Ета осяяння
Епсілон яснобачення-память
Омега найвищий стан
Найбільш важливі для виживаня в тваринному світі альфа-хвилі і тета-хвилі набуваються раніше інших, в ранньому дитинстві.
З поступовим підйомом частот енергоінформацій активізація мозку збільшується.
В кожному стані людини найекономніше і найповніше сприйняття і передача енергоінформацій відбувається на відповідному пануючому діапазоні частот – на частоті пропорції золотого перетину діапазону – в резонансі.
На нижніх діапазонах частот, якщо людина низької організації, або якщо високої, але чомусь ввімкнувся низький діапазон, на людину вчиняється непідконтрольно гіпнотизуюча дія низьких, що обєднує їх з метою виживання. Такими людьми не усвідомлюється факт перебування в цьому роді гіпнозу, але несвідомо сприймається.
Енергоінформації розумової роботи підняли і піднімають людину над тваринами.
Природа мислеобразів і інтуїції людини знаходиться у відповідності структур мозку і всієї людини з градієнтами поля єдиної взаємодії матерії, що дозволяє на вищих рівнях підйому духу буквально «заглянути у думки» іншої людини.
Градієнти низьких енергоінформацій створюють у відповідних людей стійкі джерела автохвиль (ревербератори), що витісняють вищі процеси, підкорюють нервові струми (силу волі) і поведінку.
У випадку психічних зривів і виникнення надчутливих ділянок мозку до тета-хвиль (неврози і ін.), автохвилі страху паралізують волю, память, координацію рухів, всю нервову систему.
Природа жорстока до людей і суспільств, що опустилися, вони це відчувають.
Ви можете говорити: духу нема, неформальної духовності нема.
Але лікувати людей будете.
Суспільство – грубоматеріальне, однобоке,– хворе. І в корені – застарілий світогляд.
Інформаційні випромінювання, що повторюються і накопичуються щоденно, не допускають перемін. Для їх марення недоступні носії творчого і високого духу, і тільки.
Кожна, дух від духу настроєна, людина розрізняє шедеври духу, і не однієї літератури, але й – життя. Психічні захворювання без незворотніх змін – реверберації автохвиль страху, надчутливі ділянки, депресії з пониженням хімічного захисту мозку – лікуються хімічно, психотерапією, водо-, трудо- і ін. терапією, регулюванням снів, гіпнозом, дією на вузлові енергоінформаційні точки тіла, методами йоги і ін., особливо – вищим духом, що витісняє ревербератори низького духу.
Засмічення хаосом, енергоінформаціями низьких організацій – природний страх, хвороба людей.
Не в одному лікуванні окремих людей суть.
Суть – звільнення від мук тривання у низькому.
Суть – що на кожному рівні кожний метод необхідний, але він тільки підготовчий, що виховує самостійність, і тільки вібрації носія генія синтезу – новородять безпосередньо собою, настроюють на впорядкованість самою знанням-формою, бо він сам собою є форма божества, не зв’язана гіпнозом,– як , наприклад, форми науки.
Форми науки, форми літератури, форми загальної свідомості, загальних місць, загальних градієнтів – необхідні,– необхідний інерційний зворотній зв’язок низького життя і дожиттєвого стану світу.
Недосконалість науки, літератури, мистецтв – в змісті-формі (підходах, критеріях, порогах вимірів), що і запускає інерційне мислення; недосконалість – в недосконалості світу, в невлаштованості, в ненастроєності.
Недосконалість художнього синтезу в тому, що він хоч і чує, відтворює, але він – не знає, що, як і чому; нема носіїв універсумів і йому не відоме ще більше.
Вважають – хтось з них, що сперечаються, розставить все по місцях.
Носій універсуму не говорить.
Для того, хто піднявся в духові, обняв нижче – нема життя в нижчому, минулому. Загальні форми не для нього.
Низьке марення стирається.
Високі випромінювання творчості, осяянь і вище – тривалі в градієнтах поля і вічні.
Ви бачите: я відверто спустився з небес поезії, звязав себе формою і мислеобразами, допустив низькі градієнти, відкритий для всіх.
Зробив, щоб показати, що таке дух, носії духу, їх місце.
Письменники, політики, науковці можуть говорити по-інерційному. Кожен дух від духу настроєний буде знати, що ним керують злочинці від незнання.
Зараз вони роздуваються.
Я знаю, як убиває обурення середовища – і знаю, чому говорю: ви не знаєте, як іти в гіпнозах і негіпнозах.
Реформаторів і революціонерів негативний зворотній зв’язок світу завжди ізолював для надійності загального шляху і відстою знань.
Від тих, хто прокинувся більш того, низька природа завжди вимагала одного-єдиного доведення – їх смерті.
Ви несерйозні носії духу – ви не страждали.
Ніхто не винуватий, вина когось в одному тому, що не мав генія – не вина.
Не пройшовши шляху проти інерції всіх, ніхто не може знати, як не піддається уяві здобута правда і як люто з’їдає носія, змішує з хаосом неготова маса грубоматеріальних.
Немає неправильніших, ніж ті, хто збиває з настрою на потік підйому духу.
Висока енергія духовного смерча протилежна інерції. Здорова організація – рівноважна, відкрита, незакінчена.
Пошкоджені захочуть убити Індію,– зосередженість рівноваги духовного і грубоматеріального, – не знаючи, що вони закладають в майбутнє.
1987, вересень.
IV. Стиснені форми
Енергоінформації людини, що приймаються із зовнішнього середовища і випромінюються назовні, мають діапазони частот випромінювань, що визначають стани мозку і всієї людини.
Кількість тривань і стійкість тривання панівних діапазонів випромінювань визначають висоту організації людини і життя: взаємодію з людьми і космосом.
Стиснені форми вираження світу – сліди енергоінформацій осяяння, що дало їм мирську назву «не від світу цього».
Загальноприйняті форми творчості і художнього синтезу знають проникнення людини у вищі енергоінформації в енергоінформаційному резонансі і добудовування розумом, – але не низьким мисленням, що являє інерцію.
Ці енергоінформації – різні за частотою випромінювання і сприйняттям людиною, за формалізованими слідами і сприйняттям їх іншими. Але і звичайні, і стиснені форми – це формальна культура.
Формальна культура – підготовча культура. Вона не в самодостатньому накопиченні і синтезі систем значень, а в переході до духовного підйому людини безпосередньо в природі, де духовна любов є синтезом всіх діяльностей,все життя.
Формальна культура – це початкове виховання почуттів, художньої душі, серця, а також початковий розвиток мозку і утворення розуму.
З художнього синтезу, з розумового мислення і творчості в людині появляється своя, самостійна енергосфера, що виділяється із середовища і піднімається для ведення безпосереднього духовного життя.
Освоєння нею рівнів осяяння, пам’яті-яснобачення є основою створення системи стиснених форм, всесвітньої мови.
Кажучи по-іншому, грунтом всесвітньої мови є перехід розвиненої свідомості в прямий синтез сфер (т.з. біополе) – і у найвищі градієнти єдиного поля взаємодії матерії (й духа).
Основи кожної мови такі: мова є відображенням свідомості; свідомість в зв’язку з надсвідомістю і т.з. біополем єсть відображення світу (цілого поля взаємодії); викривленя переходів світ-свідомість-мова відсутні, значення і звучання взаємовідповідні.
Стиснені форми, музика (висока), поезія (висока) прямо вмикають інших у вище (не описують по-нижчому), дають підготовку для резонансу з іще вищими енергоінформаційними станами (вібраціями), ведуть в «стан бога».
Вони – в прямих передачах знань духу, музики поля єдиної взаємодії.
Майбутня всесвітня мова – це безпосередній резонансний обмін духом в природі, любов, градації яснобачення і поведінки.
Мистецтво і театр орієнтуються цим у мороці.
Безпосередній обмін духом і вимова язиком є в людині взаємовиключними.
Хто не має вищого, того інерційне середовище придушує і заставляє говорити язиком.
Хто говорить промови, той засмічує і понижує шлях вищий, як у любові: мова не потрібна, коли є вищий стан, а з’ява багатьох слів говорить про згасання кохання.
Божественний стан єсть творення світу особливим духом в мовчанні.
Істинні творці не ті, що відомі у віках.
Майбутнє кличе зовсім не тих, що в капканах науки, літератури, становищ.
1987, вересень.
(див. далі)
ID:
892937
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Епічний
ВИД ТВОРУ: Поетичний маніфест
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 26.10.2020 16:01:23
© дата внесення змiн: 26.10.2020 16:01:23
автор: Шевчук Ігор Степанович
Вкажіть причину вашої скарги
|
