Поема
Отцю Небесному, наймилосерднішому,
з трепетом
і з любов’ю присвячується
Чом ви люди? — і не в музиці
а більш в ударі
нащо така доля вам
далась?
З молоточкострунних
мрія Бога
пролилась
доля б —
навкруг серця
повелась...
тільки-но
підперлась
пісня під
гітару
Чом вас
не підранили
добрі
вишні хмари
чом як би під ранок
вхід до раю
й схід в фортепіано
чом в ваш дім
не проломився один
чоловік?
лиш повально
низька п’яність
а — один в мені
тверезий
вік?
і не відірвалося
душі одної
з супокоєм — вірити
і відкривати
музиці
благоє
?
це не відірвалося
й душі
одної
із півроду
глянути
крізь страх
і Космос —
на Небесну
Вроду??
що вам
буде в пару
душі намотати на радарі...
З молоточкострунних
мрія Бога
пролилась —
доля б
навкруги серця
повелась!..
то так й
ієрархам
що не з супокоєм
очі відкривати
серце моє розривати
й наливати
музиці
благоє
?
так є що трикратно
за світських
й церковних охлократів
і всесвітніх
бюрократів
маю-мушу
серце на світанку
розривати
й розбивати
як Ісус! —
з Ним кожному
всю повноту й любов віддати!!
Воістину!
Амінь.
01.11.2020, з причастям,
03.11.2020,
Київ
