Ось каву п’ю, хоч розумію – зайва
Ця порція. І неминуче карма
Надірве серце, чи забруднить мозок…
Не загорну «сьогодні» в життя прозу,
Адже погане все наступить завтра.
Поважала інфаркти, інсульти,
Бо хвороби пристойні. Чи ні?
Бо коли розібратись по суті,-
Сам собі укорочуєш дні.
Бач, ковід діє теж вибірково:
Кому – смерть, а хто чхнув зайвий раз.
Погляд в небо кидаємо знову:
«Бог так хоче» - пояснення в нас.
А Бог плаче, та пише рахунок,
Всі нотує гріхів віражі.
Зроби людству, сім’ї подарунок,-
Сам здоров’я своє збережи.
́
