Мій Край знедолений і мій народ –
Назавше у корінні, гіллі роду.
Було земель, маєтків, нагород
Та знищення незрілого ще плоду.
Невинні всі – у небо, до висот.
Сплелось коріння міцно у віках:
Шляхетність, розум, працьовита вдача
Лишились в душах та міцних руках.
Не любить білий світ усіх ледачих,
Тож, нині дерево в густих мазках.
Міцніє крона, вже й нові гілки,
На них – листочки молоді, зелені.
Додолу шурхотять усі ламкі.
Стійкі – вцілілі в тім житті шаленім.
Зростає роду дерево таки.
Коріння – вглиб, міцніє древня крона.
Душа лишень і ніжна, і тремка,
Правдива, чиста – ще із роду лона
Велична – мабуть, місія така:
Любові й правди берегти корону.
8січня 2018року
(с) Валентина Гуменюк
