Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ВЖЕ МЕНІ ОСІНЬ ВИШИВАЄ КЛЕНИ… ( повторно, з корективами) - ВІРШ

logo
геометрія: ВЖЕ  МЕНІ  ОСІНЬ  ВИШИВАЄ  КЛЕНИ…  ( повторно, з корективами) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ВЖЕ МЕНІ ОСІНЬ ВИШИВАЄ КЛЕНИ… ( повторно, з корективами)

                        Вже мені осінь вишиває клени:
                        Багряним, жовтим, золотим,
                        А ще так хочеться, щоб вишила зеленим,
                        Промінням осяйнула голубим...
                        Я, як природа, прагну втіхи,
                        Джерельної напитися води,
                        Каштани падають і падають горіхи,
                        Воркують тихо дикі голуби.

                        Осінній вітер ще в дорогу кличе,
                        Та я не взмозі вже за ним спішить.
                         Зима з-за обрію настирливо курличе,
                         Я з осені у зиму іду жить.
                         Стоїть зима у мене на порозі,
                         Вже вкрила коси сріблом сивина,
                         Та не лякають і вітри, й морози,
                         Ляка неправда, вірус  і  війна.
                         А що таке  вірус і війна я  знаю,
                         Приходять вони в сни, як наяву,
                         Тривоги й болі знову відчуваю,
                         Ну як спинити вірус і війну?..

                          Довгі дороги вже я подолала,
                          Та світять мені сонце і зірки.
                          І повість я свою не дописала,
                          Хоч вже за обрій котяться роки.
                          Отож пишу, пишу, як вишиваю,
                          Свого життя вагомі сторінки,
                          Дітей і внуків завжди виглядаю,
                          Джерельно-чисті лагідні струмки.

                           Живу одна, роздумую, читаю,
                           Пишу казки, вірші, пісні,
                           І насолоджуюсь поезією й піснями,
                           Хоча думки й реалії сумні...
                           Може й не все я встигну написати,
                           Війна і вірус душу обпіка...
                           Та хочу я онукам передати-
                           Наснагу й велич кожного рядка...
                           І нехай осінь вишиває клени:
                           Багряні, жовті, золоті...
                           Ще будуть ранки свіжі і рожеві,
                           А ночі й дні спокійні і ясні!..

ID:  896395
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.11.2020 19:55:05
© дата внесення змiн: 27.11.2020 19:55:05
автор: геометрія

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Lana P., Олекса Удайко, Ніна Незламна
Прочитаний усіма відвідувачами (357)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Катерина Собова, 28.11.2020 - 09:01
12 12 12 Хоч і припорошило нас, Валечко, інеєм, а так ще хочеться весняного цвіту! Щирий і правдивий вірш!
 
Ніна Незламна, 28.11.2020 - 06:52
12 12 16 Дуже гарно! 16 Душевний вірщ, щирий від серця від душі... Пишіть, творіть,зустрінете ,ще й весну,дай Боже! Шануйтеся! Удачі Вам! friends give_rose 22 22 21 shr shr
 
Lana P., 28.11.2020 - 05:09
ех, роздуми girl_sigh немає їм кінця і краю... Пишіть, творіть!
 
Олекса Удайко, 28.11.2020 - 02:25
12 Не відаю,який бувперший варіант, Валю!А цей гарний, така собі невесела дорога в зиму! apple
Настроєво та щиро... give_rose

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895895
 
Чайківчанка, 27.11.2020 - 21:19
give_rose 12
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
x
Нові твори
Обрати твори за період: