Зоряне небо, різка прохолода,
Тихо, за плечі обійме тебе...
Стихнуть дощі і недільна негода
Вийде на ганок, неспішно піде...
Сонце яскраве, сонце в зеніті...
Світить ліхтар, круглобокий, ясний...
Тільки не гріє, восени по обіді
Сонце без пічки, любов без весни...
Зірве листок із осини, закине
Прямо в вікно, на краплини води...
Тихо по склу, стіка без зупину
Річка моєї й твоєї біди.
Сонце яскраве, сховалось за хмари...
Ллє як з відра , плаче осінь сумна...
Впали й промокли в саду диво трави...
Ворон промок, з нього ллється вода...
