Можливо ззовні всім здається те, що ми не пара
Але хто може знати що у серці, ми не говорим даром.
Настільки впевнена в собі, як довго вже чекаю
Нарешті сказати тобі, що я тебе давно кохаю.
Можливо ззовні я здаюсь наївною, легкою
Насправді я не засміюсь, так може бути лиш з тобою.
Наше оточення незнає, як важко все в собі тримати
Одягну посмішку свою, а в серці смуток, тебе вже хочу мати.
Можливо іноді роблю я зовсім непотрібні речі
А як тримати ревність всю, мене все бачити приречив.
Я так тримаюсь, так терплю, навіть говорю я доречно
А в серці я просто кричу, хочу закрити очі і забути все це.
Можливо я не розізлюсь, чи просто не покажу врешті
Бо тебе втратити боюсь, мені все пережити легше.
Якби ти просто вже сказав, що ти мене цінуєш чесно
Напевно все кохання б мав, воно живе лиш в твому серці.
Можливо я не повернусь, можливо розчинюсь нарешті
Якщо відчую, що тобі я не потрібна більше в серці.
Можливо всетаки праві, і ми не пара, ми окремо
Але відчуй, що є в мені... Тебе кохає так шалено...
