Попелом вітер сіє довкола,
мармур розтертий в пісок.
Ворони кружать в небі по колу —
впав на коліна пророк.
Вкрилося небо чорним угаром —
Сонце сховалось під спід.
Вам цього доста? Вам було мало...?
Ось вам від вічності слід!
Хто спонукав вас нищити рівних?
Хто запрягає братів?!
Хто б’є по спинах родичів вірних —
ніби безправних скотів?
Вбита гординя променем з неба —
величі башта пуста!
Влади хотіли? — Так вам і треба…
Бачиш їм віра не та!
Згине імперія в мороці з часом —
Гідність здолає кордон.
Знищить Господь збожеволівшу расу…
Ім’я її Вавілон!
Горно.
Мені спало на думку. А нас словян-українців нищать тисячоліття, мову забороняють ще з древніх віків і поляками і до тепер московітами.
А історики, політики, філософи мовчать, а люди як овечки куди йдуть не тямлять бо забули своїх предків, віру. "Честь и свобода преданы забвенью".
