Зимові вже познімано шапки,
На відпочинок позбирались светри
З останніх сил бешкетники шпаки
Домотують на крила кілометри.
Та дома тане втома зграй
У заспаних і найрідніших вишнях.
Бо там, де завжди квітне рай
Їм снилися подзьобані черешні.
Хай вдалині нема жорстоких стуж
Та вибрали боротися з вітрами,
Бо лампочки п'янких медових груш
Не проміняють на чужі банани.
Бо, тільки, вдома
Весняно дзюрчить,
Радіє й дзвонить
Невгамовна пісня
Прописаних у серці верховіть.
