Голгофа... серед злодіїв розп’ятий.
Нестерпні муки змушують страждати.
Схилились християни у зажурі –
За рід людський приймаю Я тортури.
Монети срібні Юді замінили
Пошану й віру в мене – Сина Бога.
Вже не врятує зрадника нічого –
Впаде небесна кара – Божа сила.
Горітимеш за вчинок в пеклі, Юдо,
Бо Вчителя, мене, безжально зрадив.
Розкаєшся в гріху, та пізно буде.
І смерть за смерть – така твоя розплата.
Я тут, віряни, за гріхи всі ваші,
Моя Любов – в зневазі та насмішках.
До дна п’є Мати з гіркотою чашу –
Пречиста Діва у сльозах невтішних.
…Як боляче! Кровлять сльозами рани…
Стражданням, болю тим – межі немає.
Вбиває в тіло кат цвяхи старанно –
І відкриває Батько вхід до раю.
Вмираю… люди, я за вас вмираю!
