Притча о великодушии от Леонардо да Винчи
Высунув голову из гнезда, орленок увидел множество птиц, летающих внизу среди скал.
- Мама, что это за птицы? - спросил он.
- Наши друзья, - ответила орлица сыну.
- Орел живет в одиночестве - такова его судьба.
Но и он порой требует окружения, иначе, какой же он царь птиц? Все, кого ты видишь внизу - наши верные друзья.
Довольный маминым разъяснением орленок продолжал с интересом наблюдать за полетом птиц, считая их отныне своими верными друзьями.
Вдруг он закричал: - Ай-ай, они украли у нас еду!
- Успокойся, сынок! Они ничего у нас не украли. Я сама их угостила.
Запомни раз и навсегда, что я тебе сейчас скажу! Какой бы орел ни был голоден, он непременно должен поделиться частью своей добычи с птицами, живущими по соседству. На такой высоте они не в силах найти себе пропитание, и им следует помогать. Все, кто хотят иметь верных друзей, должны быть добрыми и терпимыми, проявляя внимание к чужим нуждам. Почет и уважение добываются не силой, а великодушием и готовностью поделиться с нуждающимся последним куском.
Перевела на украинский язык 14.01.19 5.46
Притча про великодушність від Леонардо да Вінчі
Висунувши голову з гнізда, орля побачило безліч птахів, що літають внизу серед скель.
- Мама, що це за птахи? – запитало воно.
- Наші друзі, - відповіла орлиця сину.
- Орел живе на самоті - така його доля.
Але і він часом потребує оточення, інакше, який же він цар птахів? Всі, кого ти бачиш внизу, - наші вірні друзі.
Задоволене маминим роз'ясненням орля продовжувало з цікавістю спостерігати за польотом птахів, вважаючи їх відтепер своїми вірними друзями.
Раптом воно закричало : - Ай-ай, вони вкрали у нас їжу!
- Заспокойся, синку! Вони нічого у нас не вкрали. Я сама їх пригостила.
Запам'ятай раз і назавжди, що я тобі зараз скажу! Який би орел не був голодний, він неодмінно повинен поділитися частиною своєї здобичі з птахами, що живуть по сусідству. На такій висоті вони не в силах знайти собі прожиток, і їм слід допомагати. Всі, хто бажають мати вірних друзів, повинні бути добрими і терпимими, проявляючи увагу до чужих потреб. Пошана і повага добуваються не силою, а великодушністю і готовністю поділитися з нужденним останнім шматком.
Переклала на українську мову 14.01.19 5.46
