І моя лебедина пісня вже пролунала. Невже всі бачили, як я його люблю? Я змінювала одяг, як у феєрії, махала руками й тікала, та почуття пристрасті не заховати між складками одягу. Я розказала свій секрет. Я чи очі. Чи обійми чергові. Чи просто пристрасть просочилася наскрізь, як велика й жирна олійна пляма. І ти відчуваєш пригноблення й сором. Навіщо це все? Навіщо я це зробив(ла)? Засинаєш у обіймах- почуття провини компенсується. Не можеш заснути - поряд вдоволене сопіння. Ні гордості, ні задоволення, тільки розчавлене самовладання. Вдоволений і нещасний від зізнання, що назавжди змінить його життя. Він блукатиме за нею, як тінь, щоб наздогнати назавжди втрачене минуле, а минуле, як засушені квіти, тримає форму, легенький аромат, більше книжний ніж справжній, і їх уже ніколи не воскресити. Але ти крешиш тими обіймами, як блискавицями, аж голова запаморочилася! Водночас ніжно й обережно, як мати дитину, пеленаєш великими й широкими долонями, й твоя впевненість зачаровує. Так придуманий світ? Фраза, що знімає відповідальність із закоханого серця, бо не воно це придумало у хвилину байдикування, а сама природа. Що змусило його зізнатися, виплеснути назовні спертий дух любові, що відразу сп'янив стриножив будь-який рух без нього, від нього, і почалося рівномірне витоптування колами, але разом, ми зв'язані взаємними почуттями. Тільки сон розв'язав руки, й ось вони вже впевненіше тиснуть моє гаряче тіло до твого, у кожному вибухові - мільйони сонць. Ти вибухаєш - і я розумію, що перехід відбувся і дороги назад немає. Я шкодую про все. Мені це не потрібно, бо я не твоя рідна. Але ти тінню бродиш поряд, а варто рукам торкнутися, як замки опадають. Можливо, ти знаєш код доступу? А може, так працює сама любов?..
ID:
919364
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Епічний
ВИД ТВОРУ: Мініатюра
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 12.07.2021 22:17:58
© дата внесення змiн: 12.07.2021 22:17:58
автор: Алла Гонда
Вкажіть причину вашої скарги
|
