Мій рідний край — Херсонщина моя,
Де найбільші баштанні поля,
Де соняхи зустрічаєш в дорозі,
Від цієї краси встояти ти не взмозі!
Тут пшениці колос видніється всюди,
Тут веселі, привітні та добрі люди.
Від співу пташок паморочиться вже в голові,
Чим далі, тим більш все пейзажі нові.
А річка Дніпро ти бач он яка?
Хто б міг подумати, що струмочок маленький,
Поволі просуваючись, такий дрібненький
До Херсонщини дістане?
Та в нашім краї таким могучим стане.
І все навколо квітне знову,
Від його величі ледь не віднімає мову.
Він годувальником для нас став.
З роками, він усе більше зростав.
Хоча, Херсонщина не така вже велика,
Та вона зовсім не безлика!
Приїжджайте і побачте на власні очі
Краї наші талановиті та співочі!
