Вечора смак
Душить, стискає ребра,
ЖовтИть ліхтарями,
Клаксонами думки глушить.
І йде крізь дорогу
Сіро-біла зебра,
До червоно-зеленого
Щастя дістатися мусить.
Чорними рисками гальм
Тіло посічене.
Модним-немодним взуттям
Душу затоптано.
Не зачинити її
Ні дверями, ні вікнами.
Зі шляху не збити
Брехнею-обмовками.
У прерії
Ніколи не дістанеться.
І в цирк-зоопарк,
Аби бути милою.
Усі йтимуть нею,
Не розбираючись,
А я ходжу
Лише білими.
Лише білими
І з цигаркою.
І п'яний трішки,
І закоханий надто.
А може не так...
Може сильно п'яний
Скачу зеброю
До дивана.
А вона цього
Не помітить.
Егоїстка
Пертиме далі.
Між знаків
Туди і звідти.
Тут не треба,
А там не звали.
